Спирти

Жирні спирти містять від 10 до 18 атомів вуглецю в ланцюзі. У випадку природних спиртів число атомів вуглецю є парним, тоді як синтетичні спирти можуть містити парну і непарну кількість атомів вуглецю. Незважаючи на поверхневу та міжфазну активність, вони не вважаються поверхнево-активними речовинами. В основному вони використовуються як сировина для виробництва поверхнево-активних речовин. Жирні спирти включають в основному лауриловий, цетиловий, стеариловий і олеїловий спирти. Їх форма при кімнатній температурі залежить від довжини вуглецевого ланцюга. З цієї причини деякі з них (міристиловий, цетиловий, стеариловий спирт) знаходяться у формі воску, доступні на ринку у вигляді пластівців або пастилок. Спирти можуть бути олеохімічного або нафтохімічного походження. Спосіб отримання олеохімічної сировини передбачає гідролітичне відділення рослинного або тваринного жиру. Масло нагрівають до 300 °С з концентрованим розчином гідроксиду натрію. Спирт, що утворюється в цій реакції, дистилюється разом з водою з омилених натрієм жирних кислот, що утворюються в процесі. Іншим методом є відновлення масел металевим натрієм у присутності спирту як джерела водню (наприклад, бутанолу). У разі нафтохімічної сировини на першому етапі основні інгредієнти, такі як етилен і парафін, отримують із сирої нафти або природного газу, а потім переробляють у вищі жирні спирти.

Реакції спиртів та їх похідних

Вищі жирні спирти вступають у ті ж реакції, що й інші первинні та вторинні спирти. Враховуючи їх промислове значення, вони в основному піддаються таким реакціям, як:

• Етерифікація – з метою отримання ефірів воскоподібної та масляної консистенції;
• Сульфатування, в результаті якого отримують алкілсульфати і алкілефірсульфати (аніонні ПАР);
• Поліоксиетилювання, в результаті якого утворюються неіонні поверхнево-активні речовини;
• Галогенування, тобто заміщення спиртової гідроксидної групи галогеном, наприклад, хлором, йодом, що використовується для синтезу алкілгалогенідів;
• Дегідратація, що дає можливість отримати ненасичену сполуку зі спирту;
• Окислення, при якому в залежності від будови спиртів утворюються альдегіди або кетони, а потім органічні кислоти.

Застосування спиртів

Жирні спирти в основному використовуються в косметичній промисловості як неіонні поверхнево-активні речовини. У рецептурах вони служать стабілізаторами емульсій (як масло у воді, так і вода в маслі), добавками, що покращують консистенцію косметичних засобів, пом’якшувачами (це препарати, які зволожують шкіру опосередковано, створюючи плівку, що перешкоджає випаровуванню води), а також миючими засобами. .